Якщо друг приунив, ти його не вини,
І образливе слово сказать не спіши.
Не назви слабаком, не назви нецікавим, -
Поможи у молитві боротись з лукавим.
Опустилися руки у друга - потіш,
А судити його не спіши, це облиш.
Посиди з ним тихенько, тихенько поплач,
І у горі його, так як можеш - розрадь.
Хай пізнає твій друг: ти його не лишив,
І не просто за усмішку й статки цінив.
В час печалі його не пройди стороною,
Обігрій свого друга хоч трішки собою.
Що у серці не бачиш, тому не суди,
І докірливе слово сказать не спіши.
Помолися за друга, схились на коліна,
Й знов настане у друга щаслива година!
Буде пісня весела і слава Творцю,
За даровану радість і віру живу.
Не просте є життя, не спіши докоряти,
Научися від Бога надію вселяти.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Варёные лягушки - Николай Погребняк Не пытайтесь приспособиться к тому, что в вашу церковь змеёй пролез грех и служит к соблазну немощных. Бегите от искусителя, иначе и сами не заметите, как станете рабами греха. Сначала искуситель обложит вас повинностью молчать о наличии греха в церкви, потом заставит много трудиться на мирском поприще связанным с гуманизмом, чтобы уже не оставалось сил на духовный рост. А потом вы и сами не заметите, как станете считать злом не грех, а противостояние греху в церкви.
